Історія

Історія оборонного Товариства органічно поєднується з новітньою історією України. Вона виконана героїки і трудової звитяги, виявила йому широке повагу і авторитет за корисний для суспільства і держави працю по патріотичному вихованню членів ТСО України за підготовку їх до праці і захисту Батьківщини.

Створення оборонного Товариства співпало за часом із закінченням чотирирічної імперіалістичної і трирічної громадянської воєн, внаслідок яких економіка країни була в надзвичайній розрусі.

Необхідно було зосередити всі зусилля і кошти як на відновленні, так і на перебудову економіки. На це потрібні були величезні кошти та інші ресурси.

Одним з важливих кроків у цьому було скорочення Збройних Сил в 10 разів. Разом з тим, військова реформа 1925 року вимагала перебудови системи військово-технічного навчання резервів.

Перша світова і громадянська війни дали величезний поштовх у розвитку військового мистецтва. З'явилися нові види озброєння (бойова авіація, бронетехніка, хімічні засоби боротьби, підводний флот), набула якісних змін артилерія, стрілецька зброя, зв'язок, удосконалилася тактика бою і стратегія майбутньої війни.

Залишалася зовнішня військова загроза, світ в будь-який момент міг бути порушений. Підтримати, зміцнити обороноздатність скороченою армії могло лише дбайливе, шанобливе ставлення до армії, до захисників Батьківщини, безпосередню участь в справі підготовки резервів для Збройних Сил. І найбільш патріотичні народні маси винайшли багато форм реалізації такої турботи.

14 січня 1927 на Україні на спільному засіданні першого з'їзду відбулося об'єднання оборонних організацій в ОСОАВІАХІМ, від якого бере початок історія оборонного Товариства України.

В серпні 1927 р ОСОАВІАХІМ України налічував 417 тисяч членів. У лютому 1930 року відбувся II Всеукраїнський з'їзд ОСОАВИАХИМА, який зосередив увагу на поліпшенні керівництва первинними організаціями, розвитку оборонно-масової роботи на селі. У багатьох районних центрах і містах були відкриті Будинки оборони, на підприємствах створювалися військово-навчальні пункти.

Здійснюючи військово-технічну підготовку майбутніх захисників Батьківщини, ОСОАВІАХІМ дбав про льотно-технічних кадрах. Їх підготовка проводилася в аероклубах ОСОАВИАХИМА, перший з яких - Харківський - був відкритий в 1933 році. А вже через 3 роки стало 27 аероклубів. Тут молодь без відриву від виробництва опановувала спеціальностями пілотів, авіатехніків, мотористів, повітряних стрільців.

В аероклубах України почали свій шлях в авіацію і космос видатний конструктор ракетно-космічних систем С. П. Корольов, Тричі Герой Радянського Союзу І.М.Кожедуб, Двічі Герої Г.Т.Береговий, Д.Б.Глінка, Амет хана-Султан, А.Е. Мазуренко, А.І.Молодчій, А.К.Недбайло, П.А.Покришев, І.Н.Степаненко, П.А.Таран, Н.І.Семейко і багато інших славних синів і дочок України.

Широку популярність отримав у 30-ті роки парашутизм. Скрізь створювалися парашутні кружки, розгорнулося будівництво парашутних вишок.

Механізація Збройних Сил вимагала створення резервів водіїв машин. Щодо до потреб армії ОСОАВІАХІМ створює автомотоклуби в Одесі, Дніпропетровську, Донецьку, Харкові, Миколаєві, Кам'янець-Подільському. Київський обласний автомотоклуб ОСОАВИАХИМА перетворюється в республіканський. На початок 1941 року Тсоавіахім України підготував 20 тисяч водіїв.

Значних резервів вимагав та Військово-Морський Флот. ОСОАВІАХІМ республіки активно включився в підготовку військово-морських спе циалистов, особливо в таких припортових містах як Одеса, Херсон, Маріуполь та ін. Серйозним випробуванням для оборонного Товариства була Велика Вітчизняна війна. Віроломний напад фашистської Німеччини осоавіахімовци зустріли непохитною рішучістю захистити свою країну. На початку війни на базі аероклубів створюються військові авіаційні підрозділи. 6 липня 1941 року Вінницька аероклуб сформував ескадрилью зв'язку з 9 літаків У-2. До серпня 1941 року десять аероклубів України підготували 677 пілотів, а 1 233 чоловік продовжували навчання.

У складній і важкій обстановці початкового періоду війни (літо-осінь 1941 року) важливу роль в підтримці Збройних Сил зіграли добровільні народні формування - винищувальні батальйони і ополчення. Військове навчання ополченців - одна з виняткових сторінок історії оборонного Товариства.

У Києві навчальні команди ОСОАВИАХИМА разом з формуваннями протиповітряної оборони стали основою районних батальйонів народного ополчення. Вони надали велику допомогу військовим частинам і близько двох з половиною місяців героїчно обороняли столицю України.

Винищувальні батальйони, сформовані Миколаївською обласною радою оборонного Товариства, були зведені в полк народного ополчення, який під командуванням Голови обласної ради оборонного Товариства Ф.Н.Заможного обороняв місто-герой Одесу.

Постановою Уряду країни від 2 липня 1941 року вся підготовка населення до протиповітряної і протихімічного обороні покладалася на ОСОАВІАХІМ. Ця робота отримала широке поширення на Україні.

Оборонне Товариство в роки Великої Вітчизняної війни брало участь у вирішенні найрізноманітніших завдань військового часу. Десятки тисяч членів оборонного Товариства будували оборонні споруди, брали участь в евакуації матеріальних ресурсів і людей в східні регіони країни, надавали допомогу пораненим воїнам, збирали подарунки для фронтовиків і засоби для фонду оборони.

Ядром партизанських загонів, що формувалися, були організації оборонного Товариства. Серед тисяч членів ТСО України, які поповнювали число партизанських загонів, в числі перших були Голова Путивльського районного ради оборонного Товариства на Сумщині С.В.Руднєв, Голова Носівського районного ради на Чернігівщині Н.Д.Сімоненко, Голова колгоспної організації Лозівського району на Харківщині В .М.Яремчук, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Всього за роки війни понад 100 штатних працівників ОСОАВИАХИМА удостоєні такого високого звання.

З перших днів Великої Вітчизняної війни брав участь в боях Сергій Михайлович Бушів - довоєнний голова Центральної Ради ОСОАВИАХИМА України.

З грудня 1942 року розпочалося визволення України від фашистських загарбників. У звільнених районах відразу ж відновили свою діяльність організації оборонного Товариства. Одним з перших і найбільш відповідальних завдань на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни стало розмінування звільненій від ворога території і збирання зброї на полях битв. Осоавіахімовци України активно включаються в небезпечну роботу саперних частин і разом з ними розміновують територію. У багатьох населених пунктах створюються курси для підготовки мінерів з числа активу оборонного Товариства. Уміння і мужність бійців-мінерів попередили руйнування сотень заводських корпусів, залізничних споруд, будинків, врятували від загибелі тисячі людей.

В травні 1948 року за рішенням Уряду України ОСОАВІАХІМ був розділений на три самостійних Товариства: Добровільне Товариство сприяння армії, Добровільне Товариство сприяння авіації, Добровільне Товариство сприяння флоту. Їх діяльність тривала всього три роки. Практика підтвердила, що така структура размельчает сили і засоби, вносить дублювання в діяльність оборонних товариств. У вересні 1951 року по рішенню Уряду вони були об'єднані в одну організацію - Добровільне Товариство сприяння армії, авіації і флоту (ДТСААФ) України.

В цей період оборонне Товариство проводить велику роботу з підготовки юнаків допризовного і призовного віку для служби в Збройних Силах за військовими спеціальностями. Були створені і успішно діяли автомобільні, морські, радіотехнічні, технічні, об'єднані технічні школи, аероклуби, які готували фахівців для Збройних Сил по 46 військово-технічних спеціальностей.

Кожен третій призовник отримував в оборонному Товаристві професійну підготовку, необхідну і для Збройних Сил і для народного господарства країни. Таких навчальних організацій на Україні було понад 200.

Разом з тим, важливим напрямком діяльності оборонного Товариства була підготовка кадрів масових технічних професій, які мали прикладне значення. Навчальні, первинні організації, СТК і райкоми ДОСААФ республіки щорічно готували 450-500 тисяч фахівців більш ніж по 60 професіям для народного господарства.

Одним з важливих напрямків діяльності організацій оборонного Товариства з підготовки молоді до військової служби була оборонно-спортивна робота. В організаціях Товариства було створено понад 500 спортивно-технічних клубів, десятки стрілецько-спортивних клубів і водних станцій, тисячі стрілецьких тирів, багато стадіонів, картодромов, кордодромів, плавальних басейнів та ін. В центрі уваги діяльності ДОСААФ республіки в цей час були завдання з розвитку військово-патріотичного виховання трудящих, особливо молоді.

Важливою історичною подією стало проголошення незалежності України в 1991 році. Незабаром після прийняття Декларації про державний суверенітет та Акту про незалежність України ЦК ДТСААФ УРСР скликав 26 вересня 1991 року VII позачерговий з'їзд оборонного Товариства, який перетворив республіканську організацію ДОССАФ в самостійне Товариство сприяння обороні України (ТСО України). На з'їзді був прийнятий Статут ТСО України.

В резолюції з'їзду вказувалося, що ТСО України є правонаступником ДТСААФ України. Важливою подією стала реєстрація оборонного Товариства України Міністерством юстиції України 10 жовтня 1991 року. Цей факт переконливо свідчив про те, що держава визнала суспільно-корисну діяльність і правовий статус оборонного Товариства.

Завдяки зусиллям обласної, районних та міських комітетів ТСО України почався процес відродження первинних організацій на великих підприємствах, у навчальних закладах, набуло розвитку колективне членство в Товаристві.

22 лютого 1995 відбувся VIII з'їзд ТСО України. Він підвів підсумки діяльності Товариства за звітний період, прийняв важливі рішення, спрямовані на організаційне зміцнення ТСО України, удосконалення оборонно-масової, навчально-виховної та спортивної роботи.

Незважаючи на деякі втрати свого складу і звуження сфери традиційної діяльності, ТСО України спромоглося вистояти, зберегло свої базові структури, основний матеріальний і кадровий потенціал і стало вносити свій помітний внесок в економіку і оборону країни.

Тому IX з'їзд ТСО України (19 квітня 2000 року) зробив висновок про те, що період виживання для організацій оборонного Товариства закінчився і настав новий період - період стабілізації і підвищення якості, ефективності роботи у всіх без винятку ланках ТСО України. Більшість організацій з фінансово-економічними показниками наблизилися впритул до фінансово-економічними показниками 1991 року, а багато хто з них і перевершили їх.

19 квітня 2005 року відбувся Х з'їзд оборонного Товариства. Оборонне Товариство налічувало в своїх рядах понад 16 тисяч 480 первинних організацій.

Х з'їзд зазначив конкретні результати діяльності Товариства на нинішньому етапі свого розвитку. Так, за звітний період для Збройних Сил підготовлено 78726 водіїв, а для народного господарства підготовлено 1080565 фахівців.

В звітному періоді почали діяти створені на базі автомобільних, технічних і радіотехнічних шкіл ТСО України вищі навчальні заклади першого і другого рівнів акредитації: Коростенський, Хустський, Шполянський, Білоцерківський технічні коледжі, Фастівський і Чернівецький автомобільно-дорожні технікуми, Сокирянський та Берегометский політехнічні технікуми та Донецьке вище училище управління і радіоелектроніки, яке в 2006 році було реорганізовано в коледж радіоелектроніки та управління.

З'їзд зазначив, що звітний період позначився новим злетом у військово-патріотичному вихованні членів оборонного Товариства, проведено величезну кількість різноманітних заходів військово-патріотичної спрямованості.

Організації оборонного Товариства культивують 21 вид спорту. У звітний період команди ТСО України на чемпіонатах Світу, Європи, розіграшах Кубків Світу та Європи завоювали тисяча одна медаль, з яких 537 золотих, 336 срібних, 308 бронзових. Чемпіонами Світу стали 63 спортсмена, Європи - 106, володарями Кубків Світу та Європи - 81 спортсмен.

Керівниками оборонного Товариства на всіх етапах його діяльності і розвитку були Петровський Г.І., Чубар В.Я., Фрунзе М.В., Богданов М.С., Попов М.В., Бушів С.М., Нестеров Н.І., Саєнко Г.І., Жмаченка Ф.П., Покальчук А.Ф., Коротченко А.Д., Харчук Б.І., Дончак В.А.

В даний час Голова ТСО України Тимченко Віктор Миколайович. Станом на 01.01.2007 року в рядах оборонного Товариства налічується всього 16086 організацій, з них 15493 первинних. У Товаристві також налічується близько 9000 кадрів облікового складу. Про громадську активність комітетів і організацій оборонного Товариства свідчить і те, що на минулих виборах до Рад усіх рівнів обрано 140 його представника. 25 квітня 2007 року по нагоди 80-річчя оборонного Товариства в м Черкасах відбувся XI (позачерговий) з'їзд ТСО України. Він підвів підсумки діяльності організацій оборонного Товариства на всіх етапах його історії. У всі часи Товариство було і залишається частиною свого народу і служить своєму народові. Своєю назвою і цілями ТСО України відповідає своєму патріотичному покликанню - сприяти обороні, готувати її громадян до праці і захисту Батьківщини.

21 квітня 2010 року відбувся XII з'їзд Товариства сприяння обороні України, який проходив в місті Київ. На з'їзді підведені підсумки роботи оборонного Товариства за останні 5 років, намічені плаи на майбутнє, а також визначені шляхи вирішення нинішніх проблем. Слід зазначити, що протягом 2009-2010 року організації ТСОУ підвели підсумки своєї роботи на звітно виборних зборах і конференціях, які відбулися в 13190 первинних, 496 районних і міських, 26 обласних і однієї республіканської організації ТСО України. У роботі з'їзду взяли участь 266 делегатів.

Наша адреса

69057, м. Запоріжжя
пр. Соборний, 158б
+38 (061) 233-03-48
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.